Від дитячих будинків сімейного типу до лікарень: перша леді України просить про допомогу та закликає союзників не забувати про війну
Ми вистояли. Ми стоїмо.
Ось що Олена Зеленська говорить кожному, хто запитує про війну з Росією.
«Багато людей казали нам, що українці не переживуть цю зиму. Але, як ви можете бачити, ми продовжуємо боротися та відновлюватися, і наша надія зростає, — сказала Зеленська, перша леді України, під час інтерв’ю з Європейським інвестиційним банком із Києва. — Українці тримаються, але вони виснажуються».
Зеленська, мати двох дітей, архітекторка та сценаристка, під час війни сфокусувала свою діяльність на зборі коштів на щоденні базові потреби українців. Насамперед медицину, обʼєкти укриття, гуманітарну допомогу, турботу про дітей та освіту. Торік вона заснувала Фундацію Олени Зеленської, щоб спрямувати більше світової допомоги на ці потреби. Наприкінці 2022-го року Інститут ЄІБ, філантропічний підрозділ Європейського інвестиційного банку, надав Фундації благодійний внесок у 800,000 євро.
Ці гроші допомагають понад 2000 дітям у 280 дитячих будинках по всій Україні. Від самого початку, у перші місяці повномасштабного вторгнення, ми почали отримувати запити на допомогу від дитячих будинків сімейного типу», — каже Зеленська, пояснюючи, що такі дитячі будинки утримують звичайні сімʼї, які надають прихисток у середньому п’ятьом–десятьом дітям-сиротам. Благодійний внесок Інституту ЄІБ допомагає цим родинам купувати різну техніку, одяг, продукти, іграшки та «все, чого потребує сімʼя, щоб спокійно пережити ці місяці», — додає вона.
Війна неабияк підвищила потребу в піклуванні про дітей, які не мають батьків. Основна ціль Фундації — знаходити сиротам постійне житло. Фундація збирає кошти для пілотного проєкту будівництва десяти дитячих будинків сімейного типу для дітей із родин, які втратили свій дім під обстрілами чи мали виїхати під час окупації.
«Ми турбуємося про майбутні покоління українців», — каже Зеленська.
- Дізнайтесь, як два основні пакети фінансування від ЄІБ допомагають відбудувати Україну.
Олена Зеленська (праворуч) відвідує сімʼю Паскевичів у Львівській області, що взяла на виховання 8 дітей.
Проблеми зростали щодня
Коли гуманітарні проблеми почали зростати з кожним днем російського вторгнення, багато пропозицій допомоги з-за кордону наштовхнули Зеленську на ідею створити благодійний фонд.
«Надходило багато пропозицій допомоги Україні, — згадує вона. — Моїм головним завданням та головним завданням Фундації було зібрати цю допомогу. І я сподіваюся, що в нас вийшло».
Фундація також спрямовує кошти на:
- ремонт медичних закладів та постачання лікарських засобів;
- надання українцям нових офісних приміщень для роботи;
- забезпечення шкільної освіти для дітей через ремонт громадських будівель та облаштування бомбосховищ;
- надання грантів на тренінги та наукові дослідження;
- підтримання національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки українців, які потерпають від жахіть війни, зокрема й тих, хто отримав інвалідність.
Як не розпастися на атоми?
Одним із найгостріших викликів цієї зими в Україні було забезпечити безперебійне постачання електроенергії та газу — каже Зеленська.
«Дуже надихає бачити Київ освітленим ліхтарями у вечірню пору, — говорить вона. — Це означає, що ми тримаємося».
«Кожен працює на своєму місці: хтось — в окопах, інші — в офісах або на вулицях, діти вчаться. «Робота тримає нас докупи, допомагає нам не розвалитися на атоми і дає натхнення вставати зранку».
Зеленська додає, що й досі є велика потреба в міжнародній допомозі.
Підтримка, що надходить, як фінансова та військова допомога, чи щоденні публічні виступи світових лідерів, надихають українців продовжувати боротьбу.
«Наша економіка не пристосована до таких значних втрат, які ми бачимо сьогодні, — каже вона. — Але триматися треба буде довго, і ми маємо бути готові до того, що допомога ще знадобиться».
На думку деяких українців, світ починає забувати, що в Україні досі лютує війна.
«Забуваючи про війну зараз, люди також забувають про власне майбутнє, — каже Зеленська. — Звісно, ми всі чекаємо перемоги. Ми впевнені в ній. Але щоб здобути її, нам треба ще багато працювати».
- Читайте тут, чому мери українських міст просять більше допомоги для шкіл та освіти.
